Нещодавно область сколихнула новина про гучне затримання завідувача хірургічного відділення Закарпатського обласного кардіодиспансера на хабарі у 60 тисяч гривень. Таку інформацію з фотоматеріалом у ЗМІ поширили представники УЗЕ в Закарпатській області спільно з нацполіцією. З їхнього повідомлення випливало, що лкар Ярослав Раточка спільно зі своїм помічником Михайлом Кузьо, ніби то вівши в оману важко хворого пацієнта, вимагали від нього за успішне проведення операційного втручання чималу суму коштів. Хворому пояснили, що, мовляв, роботу вони виконають безкоштовно, лише треба буде заплатити за стент…

Однак, пацієнт у процесі «торгів», з’ясував, що держава вже майже рік забезпечує хворих на інфаркт стентами безкоштовно. Щоправда, той же пацієнт не докінця з’ясував, що безкоштовними стентами у подібного ипу медзакладах забезпечують лише хворих з гострим інфорактом, і аж ніяк не пацієнтів які потребують планового операційного втручання.

Зповідомлення силовиків випливає, що вони спільно з прокуратурою Закарпатської області задокументували факт вимагання та отримання неправомірної вигоди в сумі 60000 гривень, групою осіб на чолі з керівником хірургічного відділення Закарпатського обласного кардіодиспансеру Раточкою Ярославом.

Зараз затриманим інкримінують частину 3 статті 368 КК України, що передбачає позбавлення волі на строк понад 5 років.

Насправді ж стимул до корупційних дій закладений у подібного типу мед закладах по всій Україні. На безкоштовних стентах, які «не світять», заробляють майже всі головні лікарі та їх поплічники всіх кардіодиспансерів України. Відповідне розслідування провели журналісти видання Тheinsider.ua

 “Частину стентів тримали в шухлядах, щоб дати, кому потрібно”

Стенти – вони вже стали причиною найгучнішого медичного скандалу цього року між міністерством Уляни Супрун і керівником Інституту серця Борисом Тодуровим, коли погляди міністра і хірурга розійшлися на систему фінансування тих чи інших закладів. Щороку в Україні стається близько 40 тисяч інфарктів. Майже половина з них потребує невідкладного стентування впродовж перших годин, інакше людина може померти. Цього літа у МОЗ заявили: віднині за стентування при гострому коронарному інфаркті у 100% випадків платитиме держава, а необхідне для цього обладнання закуплять на зекономлені бюджетні кошти.

З моменту закупівлі стентів минуло трохи більше двох місяців. INSIDER вирішив дізнатись, як зараз працює нова схема розподілу стентів і чи справді вдається покрити усю потребу в обладнанні й матеріалах, які фактично рятують життя пацієнтів у перші години після інфаркту.

17 липня на сайті МОЗ з’явилася новина про те, що цьогоріч уряд покриє майже всю потребу у стентах при термінових операціях. Практично вперше зекономлені завдяки фахівцям із закупівель Crown Agents бюджетні кошти дозволять задовольнити річну потребу у стентах, пишуть в публікації. На закупівлю понад 10 тис стентів і супутнього обладнання було виділено 155,8 млн гривень.

У МОЗ заявили: тепер за операцію при гострому інфаркті нарешті гарантовано платитиме не пацієнт, а держава.

Раніше необхідні пацієнтам стенти розподіляли на кількість населення у областях. Та значну частину операцій все одно часто робили за власні кошти пацієнта. Також велика частка стентів ішла на планові операції, тоді як при гострому інфаркті, коли лік часу іде на години, необхідного стенту в лікарні часто взагалі не виявлялося.

“Стенти йшли у профільні департаменти в областях, а не в лікарні. Частину стентів тримали в шухлядах, щоб дати, кому потрібно. Жодних критеріїв розподілу не було. Процес відбувався безконтрольно, – коментує заступник міністра охорони здоров’я Олександр Лінчевський, – Загалом для пацієнта схема діяла приблизно так: людині потрібна планова операція. Вона без поспіху їде в Київ, отримує, умовно кажучи в Інституті Серця, довідку про необхідність стентування. Тоді знов їде з цим папірцем до себе в область. Там стент або дають, або не дають. І якщо дають, то людина повторно їде в Київ на операцію. І доки людина ось так катається, в цей час у іншого пацієнта стається інфаркт, коли допомога треба ось прямо зараз. Людину швидка привозить в лікарню, а там стенти відсутні! Відсутні, бо вони лежать десь у обласному департаменті, і щоб його отримати,  треба оббивати пороги”.

“Гострий коронарний синдром ми лікуємо багато років. Раніше майже всі екстрені випадки у нас покривалися за рахунок того малого бюджету, який нам давала Академія Наук, – каже головний лікар Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М.Амосова Сергій Сіромаха, – Стенти різних розмірів нам передавали і з області. Якщо вони за якимись параметрами пацієнту не підходили, то до оплати за стент залучали або благодійні фонди, або гроші самого пацієнта. Та коли людину з інфарктом привозить швидка, там вже не до фінансових питань! Допомогу надаємо усім без винятку. Безкоштовні стенти – це прекрасно. Але як буде з дорогим обладнанням, яке для цього теж потрібне?”.

“Ми оперуємо в основному дітей, але стенти нам також потрібні, бо у нас є ще “доросле” відділення. Наш центр зараз займає третє місце по потребі у стентах. На першому місці – інститут Амосова, на другому – Інститут серця. Якщо говорити про нас, то зараз стенти покривають абсолютно всю нашу потребу, – каже Володимир Жовнір, головний лікар “Науково-практичного медичного центру дитячої кардіології і хірургії МОЗ України” (відомий в Україні як центр кардіохірурга Іллі Ємця – ред.).

“За новою програмою розподілу, будуть дивитися, яка лікарня найближча. Людину з полтавської області мають встигнути довезти у Полтаву в найближчі години. А раніше, щоб прооперувати людину, треба було вибивати на це гроші десь із центру. Зараз закуплене обладнання буде використовуватись саме там, куди привозять пацієнта”, – коментує Жовнір.

За його словами, новий розподіл – це шанс пацієнту отримати допомогу швидше, ніж це було раніше. Бо раніше людина могла просто не отримати стенту.

Якщо людину “схопив” інфаркт на правому березі Києва, то швидка повезе пацієнта або в Амосова, в центр Ємця. Якщо на лівому березі – то в Інститут серця. Раніше в організації цього процесу панувало більше хаосу: на транспортування часу витрачали більше, та й в лікарні стенту могло не виявитися, додає Лінчевський.

Анонімно медики з обласних лікарень зізнаються: при гострому інфаркті пацієнтам частіше за все пропонували поставити тимчасовий стент, після чого треба приймати дорогі ліки (приблизно 1,5-2 тис грн) і приблизно за місяць все одно доводилося міняти стент на постійний – платний. До того ж, далеко не завжди ці матеріали були гарної якості.

Взимку 2017 року уряд виділив 150 млн грн. на закупівлю обладнання, яке необхідне для таких термінових операцій в регіонах, в тому числі – в районних лікарнях. Ангіографи за ці кошти мають закупити місцеві бюджети. Як швидко це зроблять – залежить вже від місцевої влади, кажуть у МОЗ. Закуповуватимуть обладнання поетапно.

Тим часом за новою програмою стенти вже почали розподіляти у профільні медичні установи залежно від їх потужностей.

“Хто ставить більше стентів, той їх більше й отримує. Ставите сто стентів – отримуєте сто. Ставите 500 – отримуєте 500”, – каже Олександр Лінчевський.

Та при цьому планові (не термінові) операції пацієнт оплачуватиме сам, додає він. Також за це можуть платити місцеві бюджети, де після початку процесу децентралізації стало набагато більше коштів, каже заступник Міністра.

Деякі міста за рахунок власного бюджету й справді купують стенти для певної кількості людей, каже Дмитро Луфер. Та при цьому послуги лікаря, як правило, все одно оплачуються пацієнтами, каже він.

“В Одеській області колись діяла обласна програма, коли покривали 100% покриття витрат на такі цілі за кошти обласного бюджету. Правда тільки в державній лікарні. Але при цьому сума, яка виділялася, перевищувала вартість аналогічних послуг у приватних центрах”, – пояснює фахівець.

За його словами, ціни на стенти залежать від виробника і типу самого стенту. Так, індійський може коштувати 10 тис грн, а американський зі спеціальним лікувальним покриттям – до 100 тис грн.

Якщо стент ставлять пацієнтові платно, то дуже часто в державних лікарнях лікарі ховають вартість своєї роботи у вартість стента, отримуючи її вже від компанії-постачальника, каже він.

“Тоді для пацієнта виглядає, що він сплатив лише стент, а лікар свою роботу виконав безкоштовно”, – додає Луфер.

Цього року вдалося закупити 7 762 коронарні стенти провідних виробників США і 2 592 стенти з Європи. Один такий стент коштує  від $70 до $150.

В новій системі розподілу стентів важливо й те, що обладнання і матеріали були закуплені саме міжнародними організаціями, каже Дмитро Шебембей, громадський активіст, голова правління громадської організації “Всеукраїнська мережа ЛЖВ”.

“Такою закупкою вдалося зекономити практично половину коштів. Це передусім удар по головним лікарям профільних лікарень, бо саме вони збагачувалися за рахунок тендерів. Тепер від закупок стентів вони відсторонені, тому дуже нервують”, – каже він.

В той же час в.о. Міністра охорони здоров’я Уляна Супрун заявляє: закупка ліків і обладнання через міжнародні організації була тимчасовим явищем. Згідно планів Кабміну, в найближчі роки створять державну закупівельну організацію, але вона більше не буде співпрацювати з міжнародними організаціями. Замість цього закупки проводитимуть через систему ProZorro.

 

http://groza-news.com.ua/wp-content/uploads/2018/09/Likar.jpghttp://groza-news.com.ua/wp-content/uploads/2018/09/Likar-162x136.jpgEditorКРИМІНАЛСОЦІО
Нещодавно область сколихнула новина про гучне затримання завідувача хірургічного відділення Закарпатського обласного кардіодиспансера на хабарі у 60 тисяч гривень. Таку інформацію з фотоматеріалом у ЗМІ поширили представники УЗЕ в Закарпатській області спільно з нацполіцією. З їхнього повідомлення випливало, що лкар Ярослав Раточка спільно зі своїм помічником Михайлом Кузьо, ніби...

Comments

comments