Основна з причин – це поважний вік професорсько-викладацького складу, які перебувають на пенсії і вже фізично не можуть займатись науковою роботою, хоча керівництво Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ, використовуючи їх статус, впливає на комісії МОНу і зберігає акредитацію ряду кафедр вишу.

Викладачі угорського інституту в Берегові, завдяки яким виш отримує акредитацію, постійно проживають в Угорщині чи зовсім не викладають18 вересня в Берегові відбулись урочистості з нагоди початку навчального року в Закарпатському угорському інституті імені Ференца Ракоці ІІ. Цей виш є досить унікальним для нашої країни, адже фінансується сусідньою державою, є освітнім та, свого роду, науково-ідеологічним центром угорської меншини Закарпаття, особливо тієї її частини, яка тяжіє до найбільш впливової громадсько-політичної організації місцевих угорців – Товариства угорської культури Закарпаття (KMKSZ). Остання, до речі, кадрово і фінансово повністю ЗУІ контролює. Цей “контроль” неоднозначно оцінюється навіть частиною угорців краю і призводить, зокрема, до гострих дискусій щодо оцінки діяльності вишу у соціальних мережах. У чому, до прикладу, можна пересвідчитись тут, або тут.

Однак інститут, незважаючи на широко висвітлюванні в українських та угорських ЗМІ постійні непорозуміння як з українськими компетентними контролюючи органами, так інколи й з правоохоронцями, успішно функціонує вже багато років і навіть має різні рівні акредитації з ряду спеціальностей. Звісно, на підставі ґрунтовних акредитаційних висновків компетентних експертних комісій, сформованих профільним міністерством українського Кабінету Міністрів.

Однак, навіть побіжне порівняння фактичного стану справ в інституті і викладеного у цих висновках дозволяє виявити певні невідповідності, які ставлять під сумнів об’єктивність роботи експертних комісій і викликають підозру щодо наявності певної корупційної складової у функціюванні вишу.

Зокрема, досягнення необхідного акредитаційного рівня кафедрами передбачає наявність відповідної якості науково-викладацького складу.

І справді, комісії в ході вивчення цього питання серед іншого зазначають, що кафедри інституту очолюють науковці-викладачі відповідного рівня.

Так математичну кафедру очолює визнаний міжнародною науковою спільнотою професор, доктор математичних наук Адальберт Бовді. Кафедру угорської філології – знаний закарпатський вчений-філолог і журналіст, професор Степан Ковтюк. А кафедру історії та суспільних наук – професор, доктор історичних наук Микола Матьовка.

Звісно, робота кафедр, якими керують такі знані у своїх наукових сферах фахівці, є вагомим аргументом для отримання акредитації на підготовку бакалаврів та магістрів  відповідної спеціалізації.

Однак ряд фактів вказують на те, що, насправді, ці поважні науковці є тільки номінальними керівниками і вже роками фактично не мають жодного відношення до ЗУІ.

Так, Адальберт Бовді, якому вже 85 років,  постійно проживає в Дебрецені (Угорщина), де з 2001 року викладав у Дебреценському університеті і звідки пішов на заслужену пенсію. В Україні останні роки буває рідко і тільки для того, щоби навідати родичів. Зокрема, у 2018 році професор Бовді перебував на території нашої держави всього 36 днів, у поточному – тільки 15. До речі, країну покинув 16 вересня, хоча мав можливість всього через два дні взяти участь у вищезгаданому урочистому відкритті навчального року і, мабуть, це було б природньо для керівника однієї з кафедр вишу. Але його там не було, що є досить яскравим свідченням того, що насправді він цією кафедрою і не керує. Хоча у експертних висновках, підписаних в минулому році комісією на чолі з доктором фізико-математичних наук, професором і завідувачем кафедри математики Дрогобицького державного педагогічного інституту імені Івана Франка Б.Винницьким, чомусь констатується прямо протилежне.

Ще гірша ситуація з керівником Кафедри історії і суспільних наук, професором Матьовкою. На жаль, знаний ужгородський історик вже роками важко хворіє, у зв’язку з чим прикутий до ліжка і, за свідченням близьких, вже навіть ментально не спроможний до науково-викладацької діяльності.

Незважаючи на це, в кафедральному експертному  висновку за поточний рік, підписаному 26 червня головою відповідної комісії МОНУ професором, доктором історичних наук, завідувачем кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки Черкаського національного університету Ф.Морозовим, саме професор Матьовка вказаний керівником кафедри ЗУІ. Як, власне, і у висновках за минулі роки.

Аналогічні сумніви викликають твердження стосовно професора Ковтюка, зроблені в експертних висновках від 27 червня ц.р., підписаних комісією МОНУ, очолюваною доцентом, кандидатом філологічних наук Христиною Зикань – завідувачем кафедри угорської філології Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет», а також стосовно завідувача кафедри хімії і біології ЗУІ професора Степана Буцка, викладені в експертних висновках від 26 червня 2019 року комісії  на чолі з професором, доктором біологічних наук Оленою Северинською – деканом біолого-екологічного факультету Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара.

Ці сумніви обумовлені не тільки поважним віком вказаних керманичів кафедр (адже Ковтюку цього року виповнилося 85, а Буцку – 89 років) та інформацією, отриманою від студентів і викладачів ЗУІ про стан їх здоров’я і викликаною цим неучастю у роботі вишу.

Їх обумовлює і вивчення розкладу занять ЗУІ, яке дає змогу чітко встановити той факт, що в поточному навчальному році (та й у минулі роки) ні Матьовка, ні Бовді, ні Ковтюк у вказаному закладі взагалі не читають лекцій. Проведення ними занять зі студентами в будь-якій іншій формі також не заплановано. Аналогічна ситуація і з науковою складовою їх «роботи» в ЗУІ.

Та навіть шляхом здійснення банального пошуку на сайті берегівського інституту за ключовими словами «Матьовка», «Ковтюк», «Бовді» та «Буцко» можна  переконатися, що вказані особи вже кілька років абсолютно ніякого стосунку до функціонування ЗУІ та нібито очолюваних ними кафедр не мають.

У зв’язку з цим виникає логічне питання: на підставі чого компетентні комісії МОНу зробили висновки щодо роботи вказаних науковців у Закарпатському угорському інституті і чи відповідають ці висновки дійсності? Які з інших кафедр угорськомовного вузу мають подібну акредитаційну ситуацію? Чи бере керівництво вишу участь у подібного роду підміні фактів?

Поки що громадськість залишається без відповідей.

оглядачСОЦІО
Основна з причин – це поважний вік професорсько-викладацького складу, які перебувають на пенсії і вже фізично не можуть займатись науковою роботою, хоча керівництво Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ, використовуючи їх статус, впливає на комісії МОНу і зберігає акредитацію ряду кафедр вишу. 18 вересня в Берегові відбулись урочистості з...

Comments

comments