27-29 листопада у Києві відбудеться семінар «Діалог для стабільного майбутнього», який організовує міжнародна громадська організація «Федералістський союз європейських національних меншин» (ФСЄН).

У лавах цього Союзу – ряд одіозних осіб, з допомогою яких, семінар може перетворитися у чергове загострення питання національних меншин та запам’ятатися як ще одна провокація. Яка справжня мета Союзу і що ховається під гаслом захисту інтересів національних меншин?

В першу чергу, керівник Союзу (він же й ініціатор семінару) Лоран Вінце є громадянином Румунії, етнічним угорцем, колишнім керівником Товариства угорців Румунії. Лоран Вінце поклав відповідальність за проведення семінару на Генріха Мартенса – Арвіда, сина лідера «Федеральної національно-культурної автономії німців Росії», який у 2011 році закінчив Донецький національний університет за спеціальністю «історик, економіст» та має впливових покровителів серед бойовиків псевдореспублік «ДНР/ЛНР» та їх очільників.

Серед запрошених до участі в семінарі – представник Закарпатської обласної спілки громадських організацій «Народна Рада Русинів Закарпаття» Є.Жупан, «відомий» як палкий прихильник автономізації Закарпаття та один з ідеологів надання русинській мові регіонального статусу.

Не важко спрогнозувати, що керівництво Союзу намагатиметься використати цей захід, що фінансується, між іншим, з бюджету ФРН, для критики вищого керівництва України в питаннях офіційного визнання русинів національною меншиною.

Згадаймо історію: у 2014 році в м.Фленсбург (ФРН) делегати ФСЄН розробили резолюцію щодо «занепокоєння тривалою дискримінацією русинів у результаті ненадання останнім офіційного статусу національної меншини України» та надіслали про це звернення до Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин. У свою чергу, Комітет ВРУ звернув увагу ФСЄН на однобокість висвітлення Союзом т.зв. «русинського питання» та його політизацію.

Кому вигідні постійні спекуляції на «русинську тему», нелогічні резолюції та повідомлення із «занепокоєннями» без конкретних фактів та доказів?

Це, в черговий раз, підтверджує відверту зацікавленість з боку Росії у використанні «русинського питання» як дестабілізуючого фактору. Для цього, «русинські діячі» активно поширюють надумані та псевдоісторичні меседжі про «спорідненість росіян і русинів», ідентичність їх мови та віросповідання.

Ще одним доказом російського сліду в «русинському питанні» є ряд публікацій на шпальтах низки українських ЗМІ. До прикладу, видання «Укрінформ» та «Радіосвобода» поширили дописи про те, що активісти руху «Вільний Ідель-Урал» звинуватили ФСЄН у ігноруванні заяви щодо порушення російською владою прав корінних народів Росії. На це Союз ніяк не відреагував. При цьому продовжує поширювати постійні, неперевірені факти порушень прав національних меншин в Україні та пов’язує їх з прийняттям закону «Про мову», який ніяким чином не обмежує та не утискає їх  права та свободи.

Незважаючи на те, що ФСЄН позиціонує себе як організація із захисту інтересів національних меншин, наприкінці березня цього року її представники ніяким чином не зреагували на звернення Меджлісу Кримськотатарського Народу України (входить до складу ФСЄН!!!) про прийняття резолюції, у якій наявні факти, що підтверджують агресію Росії в окупованому Криму (особливо, що стосується представників кримсько-татарського населення). На це звернення ФСЄН «відповів» без колегіального розгляду, повідомивши, що «такого роду резолюція не буде розглядатися в організації, оскільки вона, нібито стосується російсько-українського політичного конфлікту та ніяк не відноситься до порушення прав національних меншин регіону.

Ці факти тільки підтверджують небажання керівництва організації викривати очевидні порушення з боку РФ прав національних меншин як в окупованому Криму так і на території Росії.

Черговим показовим доказом проросійської направленості ФСЄН є те, що після зустрічі лідерів цієї організації Л.Вінзе та Є.Прензеса 16 жовтня 2018 року з керівниками ряду національно-культурних товариств України: В.Лейсле («Рада німців України»), народним депутатом України Р.Чубаровим (представником кримсько-татарського народу) та екс-народним депутатом України В.Брензовичем (представником угорської меншини), на офіційному сайті  «союзу» (www.fuen.org) була розміщена досить провокативна резолюція. Українську державу звинуватили в тому, що вона намагається звузити права меншин на освіту, на використання рідної мови та хоче нав’язати використання державної мови. Це тоді, коли українське законодавство не обмежує і не утискає права та свободи меншин, а в законі «Про мову» чітко зазначено, що його дія не поширюється на сферу приватного спілкування та порядок застосування мов корінних народів, національних меншин України.

Чому організація, покликана захищати інтереси національних меншин, захищає тільки визначені, конкретні групи? Невже проблеми нацменшин однієї країни є менш важливими ніж іншої? Чи гасло захисту інтересів меншин є просто гарною картинкою, яка дозволяє отримувати фінансування на вирішення неіснуючих проблем нацменшин України, при цьому нехтуючи проханнями про допомогу нацменшин інших країн, які неодноразово зверталися до ФСЄН, що дійсно цього потребують і сподіваються на те, що їх нарешті почують та допоможуть? Кому потрібні, а саме головне, кому вигідні всі ці провокації та бажання показати проблему, там де її насправді немає і закривати очі на гострі проблеми?

Факти – вперта річ. Їх неможливо трактувати на ту чи іншу користь, а наведені – не потребують додаткових пояснень. Вони чітко окреслюють проросійську направленість та підтримку політики країни-агресора – Росії з боку членів ФСЄН.

http://groza-news.com.ua/wp-content/uploads/2019/11/IMG_8892.jpghttp://groza-news.com.ua/wp-content/uploads/2019/11/IMG_8892-162x136.jpgоглядачПОЛІТИКА
27-29 листопада у Києві відбудеться семінар «Діалог для стабільного майбутнього», який організовує міжнародна громадська організація «Федералістський союз європейських національних меншин» (ФСЄН). У лавах цього Союзу – ряд одіозних осіб, з допомогою яких, семінар може перетворитися у чергове загострення питання національних меншин та запам’ятатися як ще одна провокація. Яка справжня мета...

Comments

comments